Огороджувальні системи в аквакультурі є комплексом технічних рішень для утримання риби, захисту господарств від хижаків і запобігання браконьєрству.
Види огороджувальних систем
Сетні загородження: Найпоширеніший тип, що використовується в садових господарствах та відкритих водоймах.
Безвузлові сітки: Знижують травматизм риби і менше схильні до обростання.
Металеві сітки: Виконуються з нержавіючої сталі або мідних сплавів для захисту від великих хижаків та підвищення довговічності.
Електричні загородження («електропастухи»): Інноваційне рішення, що використовує слабкі імпульси струму. Вони ефективно відлякують морських вошей та медуз, а також запобігають наближенню хижаків та втечу риби без фізичних бар'єрів.
Сигналізаційні мережі: Оснащені датчиками розриву, які миттєво сповіщають власника про спроби проникнення або пошкодження садка хижаками.
Захист від птахів: Верхні сітки, що натягуються над басейнами або садками, щоб запобігти атакам рибоядних птахів.
Основні матеріали
Полімери (PA, PE): Нейлон і поліетилен залишаються стандартом через гнучкість та дешевизну, але в 2025 році все частіше застосовуються покриття проти обростання (антифоулінг).
Біологічні матеріали (PLA, PHA): Новий напрямок для екологічно відповідальних господарств, що дозволяє знизити забруднення океану мікропластиком.
Мідні сплави: Мають природні антибактеріальні властивості, запобігаючи росту водоростей і мікроорганізмів на сітках.
Нержавіюча сталь: Застосовується для жорстких конструкцій, забезпечуючи максимальний захист від механічних пошкоджень та льоду.
Призначення систем
Утримання біомаси: Запобігання паросткам риби, що критично для збереження екосистеми та економіки ферми.
Біобезпека: Ізоляція поголів'я від диких видів, які переносять захворювання.
Безпека інфраструктури: Захист від браконьєрів та навмисного псування майна, що стало особливо актуальним у зв'язку з посиленням законодавства.