Аквакультура — це вирощування водних організмів, зокрема риби, у контрольованих умовах для отримання сільськогосподарської продукції, їжі або для поповнення запасів, що охоплює різні методи від прісноводних ставків до морських сіток. Риба (карп, лосось, тилапія) є основним об'єктом, що дозволяє забезпечити постійне постачання продуктів, контролювати якість та знижувати навантаження на дикі популяції, а сучасні технології (УЗВ) дозволяють ефективно розводити тепло- і холодноводні види цілий рік.
Основні поняття
Визначення: Розведення та вирощування водних організмів (риб, ракоподібних, молюсків, водоростей) в природних чи штучних водоймах, а також на спеціальних морських плантаціях.
Об'єкти: Найпопулярніші види – лососеві (лосось, форель), короп, сом, тилапія, сибас.
Методи аквакультури
Ставкова/Прудова: Вирощування у великих прісноводних ставках (карп, короп).
Морська: Розведення в морських клітках у прибережних зонах або відкритому морі (лосось).
Інтенсивна (УЗВ): Використання замкнутих систем рециркуляції води (УЗВ) з автоматичним контролем параметрів, ідеально для форелі, сома.
Тепловодна: Для видів, що люблять теплу воду (тилапія, сом), від +20°C.
Холодноводна: Для видів, що потребують прохолодної води (форель, голец).
Переваги та особливості
Контроль якості: Можливість контролювати корм, умови та запобігати забрудненню, на відміну від дикої риби.
Зменшення тиску на дикі запаси: Задоволення попиту без шкоди для природних популяцій.
Різноманітність продукції: Свіжа, охолоджена, заморожена, копчена риба.












